Журнал Львівського міжнародного симфонічного оркестру 2016

Львівський міжнародний симфонічний оркестр — один із найкращих доказів того, що український культурний продукт вартий світового визнання, і це постійно підтверджує його співпраця зі всесвітньо відомими музикантами й диригентами. Якість музики та висока майстерність — визначальні чинники, які його вирізняють і, зрештою, дають гнучкість у виборі репертуару: від класики до джазу, від опери до мюзиклів і популярної музики. Це приваблює солістів зі світовими іменами, які успішно виступали в концертних програмах INSO-Львів, а також диригентів, з якими оркестр має плідну й успішну співпрацю. Оркестр має довгу історію: він починався у 90-х як міжнародний проєкт, а сьогодні виріс у професійний український оркестр, який відіграє величезну роль у суспільному та культурному житті Львова й України.

Виклик

Журнал оркестру INSO 2016 року — креативна комунікаційна стратегія, спрямована на побудову міжнародної мережі прихильників і друзів оркестру. Була потреба зробити есенцію, витяг проєктів оркестру у форматі своєрідного портфоліо — але не переліком проєктів, а особистими історіями ключових людей, залучених до кожного з них. Тож журнал є серією цитат і прологів до головних подій та репертуару оркестру. Журнал виконує іміджеву функцію: показує імена тих, хто співпрацював з оркестром, — солістів, диригентів, — але й позначає репертуар, що важливо для закордонних імпресаріо та організаторів подій.
До журналу також додається CD із виконанням оркестру: якість музики INSO можна перевірити, послухавши диск.
Крім головного брендового полотна оркестру, ми розробили перелік образів — образів-артефактів, які мають комунікаційну силу. Один із них — паперовий голуб у техніці орігамі, схожий на low poly; такий голуб є метафорою міжнародної демократії та відкритості оркестру, його ролі речника української культури за кордоном. Саме цей образ став ключовим для обкладинки Inso Magazine. Кожна деталь має значення.
У друці ми вдаємося до експериментальних технік, тож у виданні 2016 року є кілька поліграфічних трюків, які роблять цю річ цікавою й несподіваною: велике фото оркестру, що розкривається панорамою й складається всередину, а також гра з кольором і акцент на червоній сторінці.