Журнал Львівського міжнародного симфонічного оркестру 2017

Львівський міжнародний симфонічний оркестр — один із найкращих доказів того, що український культурний продукт вартий світового визнання, і це постійно підтверджує його співпраця зі всесвітньо відомими музикантами й диригентами. Якість музики та висока майстерність — визначальні чинники, які його вирізняють і, зрештою, дають гнучкість у виборі репертуару: від класики до джазу, від опери до мюзиклів і популярної музики. Це приваблює солістів зі світовими іменами, які успішно виступали в концертних програмах INSO-Львів, а також диригентів, з якими оркестр має плідну й успішну співпрацю. Оркестр має довгу історію: він починався у 90-х як міжнародний проєкт, а сьогодні виріс у професійний український оркестр, який відіграє величезну роль у суспільному та культурному житті Львова й України.

Виклик

Inso Magazine 2017 — друге видання підсумкового портфоліо оркестру INSO, де зібрано думки й цитати ключових диригентів, солістів і музикантів, які з ним співпрацювали. Після успіху першого видання 2016 року оркестр вирішив продовжити традицію випуску журналів. У цьому виданні ми прийняли витонченішу конвенцію дизайну й ідентичності.
Тут є кілька ключових розпізнавальних маркерів: нумерація сторінок зроблена кубиками кількох розмірів. Малі кубики — одиниці, великі — десятки, тож на кожній сторінці в місці нумерації використано відповідний патерн; розташування кубиків довільне й відповідає принципу людиноцентричної рандомізації. Щодо додаткових експериментальних прийомів, у цьому виданні два поліграфічні трюки. Кшесимир Дембський, польський диригент, надіслав нам свій відгук у письмовій формі — сканованим аркушем A4; відповідно, ми надрукували оригінальний текст, перекладений курсивом, на прозорій плівці, крізь яку видно англійський переклад і фото Дембського. Подібний прийом ми застосували до цитати Симона Камартіна. Тут ми вдаємося до принципу поліграфічної вкладки меншого розміру, яка закриває частину авторського фото.
Це перший журнал, у якому ми практикуємо повносторінкові фотографії, і надалі ця практика стане наскрізною для друку zemla.studio.
Я переконаний, що фотографію треба подавати безкомпромісно, на всю сторінку друкованого продукту; тільки так вона працює і тільки так можна відчути всю її атмосферу. Жодних поділів: рамки тут не мають сенсу, бо збіднюють репрезентативні властивості знімка.
Обкладинку цього журналу планували як нашарування вирізаного лазером паперу — аплікації з пофарбованих кольорових аркушів, — але для масового виробництва такий друк був невиправдано дорогим, тож ми повторили цей ефект насиченим ротаційним друком із вибірковим лакуванням. Саме зображення райдужної ілюстрації лежить на глибокому графітовому тлі, для якого ми беремо матову ламінацію; так гра контрасту стає керованою, і обидва шари випромінюють свою мистецьку суть іще яскравіше й чіткіше.
До журналу також додається CD з добіркою композицій для імпресаріо й зацікавлених слухачів.
Журнал використовували для промоції в європейських турах.