Міжнародний конгрес PEN

Сьогодні PEN визнано найпершим у світі обʼєднанням письменників і провідним експертом зі свободи слова. Маючи професійний штат у лондонській базі, мережу зі 140 автономних центрів у 100 країнах і понад 100 мовами та близько 40 000 членів — усі вони письменники, — PEN захищає тих, кого переслідують за написане, і часто надає їм життєво потрібну підтримку. Спростовуючи давній стереотип про письменників як відлюдькуватих, несоціальних, зосереджених лише на тексті перед собою, PEN енергійно взаємодіє зі
світом — не просто змагається з історією, а творить її: пише її. PEN брався чи не за кожну мислиму загрозу свободі слова: фашизм, сталінські репресії, звинувачення у відступництві, кримінальну дифамацію, зловживання антитерористичними законами, цензуру, закони, що обмежують ЛГБТКІ-висловлювання, і цифрове стеження. Вплив PEN відчувають окремі уряди, а його експертизу визнає ООН.

Читаючи Хартію PEN, я виділив для себе кілька слів, які, гадаю, важливі в контексті історії організації: література, твори мистецтва, члени PEN, взаємна повага, свобода вислову — і цей довгий зворот: принцип безперешкодної передачі думки всередині кожної нації та між усіма націями. Тож я думав про PEN як про організацію, випробувану піднесенням нацизму в Німеччині, — але водночас PEN є найкращим прикладом низової ініціативи, що тримається на міжлюдських звʼязках. Сто років дружби перетворилися на дію. Власне, у контексті діяльності PEN я думав про українського поета Василя Стуса, про інших увʼязнених митців — що вони відчувають у неволі й що відчувають, коли їх звільняють або рятують. Ми знаємо про невидану поетичну книжку Василя Стуса, знищену у вʼязниці… то були слова, обернені на попіл за кілька секунд. PEN натомість обертає порожнечу на вічність світла. Світло — щось емоційне, воно перше, що бачить людина, звільнена з вʼязниці; так само поезія чи промовлене слово освітлює нам шлях.

Крапка — Глобус — Літера — Α і Ω — більше твориться з найменшого.

Для цієї ідентичності ми взяли так званий глобус PEN — сталу частину ідентичності PEN International, складену з різних літер, звідки й постає контекст різноманіття. Ми деконструювали цей глобус до самих літер і вжили його в контексті сучасного стрит-арту. Так виник звʼязок між часами. Глобус був збудований із різних абеток, що існували сотні років тому, і сам глобус є візуальним представленням нашої планети — але з ширшої перспективи наша планета є маленькою Крапкою. Крапка — це кінець речення, але кожен кінець водночас і початок. Історія йде по колу. Ці кола візуально представлені шарами — звідси й сам логотип: сто шарів, або кіл, які творять історію PEN International. Такий малий, такий великий, такий прозорий.