У публічному просторі дедалі частіше лунають запитання: чи справді Польщі загрожує паливна криза, чи це чергова хвиля паніки, підігріта соціальними мережами та дезінформацією? Відповіді на ці запитання пропонує експерт Центру енергетичної безпеки Войцех Якубік
Як наголошує експерт, для розуміння нинішньої ситуації варто звернутися до недавнього досвіду. «Варто звернутися до уроків історії — зокрема до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну». Тоді інформаційний простір швидко наповнився повідомленнями про нібито неминуче зникнення пального на польських заправках. У певні моменти це навіть частково справджувалося, однак причина полягала не в реальному дефіциті, а в поведінці самих споживачів. «В окремих випадках пальне справді зникало — але через логістичні проблеми, спричинені панічними закупівлями». Масовий попит перевантажував систему постачання, і компанії просто не встигали поповнювати запаси, що створювало локальні перебої.
Станом на сьогодні, підкреслює Якубік, підстав говорити про фізичний дефіцит пального немає. «Безпека постачання нафти, газу й пального в Польщі забезпечується насамперед обов’язковими резервами». Ці резерви сформовані відповідно до міжнародних вимог і здатні покривати потреби країни протягом кількох десятків днів навіть у разі повної ізоляції від зовнішніх поставок. Наразі мова йде лише про потенційні труднощі з окремими партіями скрапленого газу — і не більше.
Водночас споживачі можуть відчувати інший тип ризику — ціновий. «Викопне паливо дуже залежить від геополітичних потрясінь», — пояснює експерт. Коливання світових цін на нафту, зміни валютного курсу, а також напруження в різних регіонах світу, зокрема на Близькому Сході, безпосередньо впливають на кінцеву вартість пального. У результаті дорожчає не лише бензин, а й інші складові економіки — від транспорту до сільського господарства.
Поширене уявлення про те, що ціни на заправках прямо слідують за цінами на нафту, є надто спрощеним. «Механізм перенесення цін є значно складнішим і зовсім не прямим», — зазначає Якубік. До вартості пального входить ціла низка факторів: не лише ціна нафти, а й курс долара, оскільки закупівлі здійснюються саме в цій валюті, податки, які можуть становити до половини ціни, витрати на переробку нафтопродуктів, а також маржа продавців. «Продаж пального не є благодійністю», — додає експерт, підкреслюючи економічну природу ціноутворення.
Окрему дискусію викликає роль найбільшого гравця на польському ринку — Orlen. Хоча компанія дійсно має значний вплив, це не означає, що вона може довільно встановлювати ціни. «Це не означає, що компанія може довільно встановлювати ціни», — підкреслює Якубік. Вона, як і інші учасники ринку, орієнтується на глобальні показники, хоча в окремих випадках можливе політичне втручання, наприклад через зниження податків або обмеження маржі.
Загалом, саме глобальні чинники залишаються визначальними для формування цін. «Це фундаментальні речі: ціна нафти, курс долара, політична ситуація та рівень ризику». Навіть події, що відбуваються далеко від Польщі, можуть безпосередньо впливати на витрати домогосподарств і бізнесу, адже ринок енергоресурсів є глобальним.
На думку експерта, однією з головних проблем у публічній дискусії є нерозуміння складності цього ринку. «Часто змішують різні рівні — внутрішню політику з глобальним ринком сировини». Це створює сприятливий ґрунт для маніпуляцій і поширення спрощених, але емоційно сильних наративів.
Водночас Польща сьогодні перебуває у значно кращій ситуації, ніж кілька років тому. «Зроблено справді багато», — наголошує Якубік. Країна диверсифікувала джерела постачання, розвинула інфраструктуру та суттєво зменшила залежність від російських енергоресурсів. «Російські вуглеводні фактично зникли з нашого ринку». Однак повністю уникнути впливу глобальних ринків неможливо, і саме це залишається ключовим викликом.
Не менш важливим фактором є поведінка самих споживачів, особливо в умовах інформаційного тиску. «Ми вже бачили різкий наплив людей на заправки», — нагадує експерт, маючи на увазі початок війни в Україні. Такі ситуації показують, що навіть без об’єктивних причин паніка може створювати реальні тимчасові проблеми.
У підсумку Якубік закликає до раціонального підходу. «Передусім варто зберігати спокій і поставити собі кілька базових запитань». Йдеться про те, чи маємо справу з реальними перебоями постачання, чи лише з ціновими коливаннями, наскільки надійними є джерела інформації та чи підтверджуються тривожні повідомлення офіційними даними. «Саме такий підхід дозволяє відрізнити реальні загрози від інформаційного шуму».
Таким чином, нинішня ситуація не свідчить про загрозу паливної кризи в Польщі. Фізична безпека постачання залишається стабільною, тоді як основні зміни стосуються цін, які реагують на глобальні процеси. Найбільшим ризиком у цій ситуації є не нестача ресурсів, а паніка та дезінформація.
Д-р Мирослав Трофимук
Народився у Львові. Дизайнер, режисер, музикант, дослідник, засновник ZEMLA STUDIO. Магістр класичної філології та цифрового маркетингу, кандидат наук з історії української літератури. Член Національної спілки журналістів України. Від 2022-го веде авторську аудіопрограму CENTRUM MUNDI на Польському радіо для України, продовжуючи те саме дослідження сучасної музичної сцени України та Польщі.
Повне біо →
