Habitat

Стільське городище — ранньосередньовічна споруда орієнтовно VII—X століть, що займала 250 гектарів. Сьогодні комплекс представлений залишками 10 кілометрів укріплень. Це поселення можуть повʼязувати з давніми племенами білих хорватів.

Виклик

Наша команда мала завдання зробити два промофільми про Стільське городище. Стільсько — місце з історією, але дослідженою слабко. Першу експедицію організували у 80—90-х під керівництвом Ореста Корчинського, та досі немає точної інформації про всі обʼєкти на цій території. Тож ми вирушили до Стільська власною експедицією. Під час неї зʼясували, що першу, сказати б, низову розвідку зробив місцевий ентузіаст і археолог Василь Дереш. Дереш памʼятає традиційні легенди й перекази про магію Стільська, про давніх богів: ці історії розповідала йому мати, коли він був малим. Ставши студентом, він провів картографічну експедицію — так зʼявилася перша мапа Стільська. Історія Василя Дереша й стала головною основою сюжету фільму Habitat. За знімальні дні ми познайомилися з місцевими, зібрали їхні оповіді, і разом із давніми легендами вони склали другу частину сюжету. Річ у тім, що наразі науковці мають кілька теорій про походження містичних обʼєктів біля Стільська. Частина може стосуватися дохристиянських культів; Орест Корчинський повʼязує їх із білими хорватами — насамперед через згадку про білих хорватів у Костянтина Багрянородного в «De administrando imperio» та в інших арабо-перських і візантійських писемних джерелах. Оскільки документальний фільм зосереджений передусім на фоторезиденції, що була частиною проєкту, і на представленні всіх учасників команди, сам промофільм ми вирішили зняти радше як містичний екшн-трилер. Ми зустрічаємо Малого Дереша (Олег Дриков), який дитиною стрічає героїв легенд — дівчат, що танцюють (Надія Горудько з командою) і беруть участь у своїх містичних ритуалах; імовірно, це самі хорвати. Ми розповідаємо історію дівчини на імʼя Чима. Як відомо з легенди, Чиму вбили нападники, коли вона вийшла з городища по воду, — так Стільсько було зруйноване й спалене. Чима водночас уособлює Природу. Нам було важливо зробити цю перифразу, бо сьогодні територію Стільська нищать піщані кар'єри: Чиму метафорично вбивають у давнину — і вбивають сьогодні. Показувати насильство в цьому фільмі ми не могли, тож смерть мала бути показана якомога поетичніше. У легенді Чиму обезголовили, і ми взяли цю метафору: показуємо клубок нитки, що падає, — Малий Дереш знаходить його в лісі, і нитка веде хлопця до однієї з печер, де він зустрічає богиню Рожаницю, словʼянську відповідницю Геї, богині Землі й народження. Вона «садить зерно» в його свідомість, щоб він почав своє дослідження.