Глісандо-коридори

Спільний проєкт польського журналу сучасної музики Glissando, журналу Positionen і «Українських коридорів» — проєкт спрямований на ширшу контекстуалізацію української музики через переклади статей, написаних українськими авторами або опублікованих в українських медіа. З Glissando нас повʼязують давні контакти: ми співпрацювали і в контексті публікацій, і в межах дослідницького проєкту, який я вів у рамках Gaude Polonia; у цьому проєкті співпраця торкається візуальної репрезентації. Для візуальної концепції ми взяли готову ідею, але зіграли її як ремікс. Ми враховували предмети першої необхідності — артефакти, що є в кожного в сумці або були найпотрібнішими українцям, які переїжджали. І взяли цю концепцію гуманітарної допомоги та відповідних предметів за основу дизайну. Кожен предмет стосується конкретної людини й постає з історії, описаної в статті про конкретного героя; так виникає серія обʼєктів на яскраво-рожевому тлі, де ми граємо з естетикою 3D-зображень і ретрофутуризму кінця 90-х, який, утім, проникає в сучасне мистецтво й навіть у графіку, згенеровану штучним інтелектом. Кожен такий артефакт водночас є неможливим обʼєктом — таким, якого ще не винайшли. Але таким, що здатен виконати конкретне призначення. Це предмети з майбутнього, вигадані посткарго-артефакти, чий сенс можна пояснити й зрозуміти, але не уточнити. Ці обʼєкти цілком функціональні — тільки не в нашій реальності; водночас вони легко могли б опинитися на полицях супермаркету чи заправки.