Обкладинки для німецького Verband

Упродовж 2008—2011 років я працював із німецьким обʼєднанням UDGV в університеті ЛНУ, зокрема робив обкладинки для щорічних збірників; це тривало 4 роки, номери 20—24. Моя співпраця з UDGV почалася з участі в конгресі германістів 2008 року на факультеті іноземних мов: тоді я зробив фоторепортаж з події, і в результаті ці фотографії стали основою дизайну обкладинки.

Виклик

Це був великий колаж із понад 100 фотографій і моє перше дизайнерське замовлення. Тоді я працював на ноутбуці Toshiba з 250 МБ оперативної памʼяті та 10 ГБ диска, у Photoshop 7.0. Памʼятаю, що робота тривала довго, бо треба було розкласти фотографії щільно одна до одної, а куди кращим інструментом був би InDesign чи Illustrator — але я мав лише Photoshop. Кожна фотографія, яку я пересував, підвішувала програму на 2—3 хвилини, і рухати треба було дуже точно, влучаючи у стики, інакше на одну фотографію виходило разом із десяток заходів… Наступні обкладинки я так само реалізував на цій самій системі, але то були вже менш громіздкі рішення. Обкладинка випуску 2009 року була колажем із трьох фотографій — Кафки, Шиллера й Моцарта: три ювілеї в один рік — та абстрактним колажем із їхніх підписів і світлин. Власне, якість фотографій Кафки й Шиллера очевидно дуже низька: знімки для обкладинки взято з відкритих джерел, і я додав легку обробку сепією, щоб приховати брак якості. Були спроби створити обкладинки з «живим» колажем — розкладаючи різні предмети на сторінках і фотографуючи їх разом; відлуння цієї техніки присутнє в проєктах 2022 року, наприклад в «Українських коридорах». Обкладинки останніх журналів 2011 року — з вибухом бомби й потягом — уже частково зроблено у векторних техніках. Для спеціального випуску у співпраці з OeAD, австрійською агенцією освіти та інтернаціоналізації, і з Андресом Венінґером я зняв старий потяг, що стоїть у музеї залізниці у Львові, і обробив це фото додатковими ефектами.