ZEMLA.STUDIO База знань
інтердисциплінарні та дослідницькі проєкти
Eng/Ukr
linktree
База знань / Клуб Т.А.М. / 2013
КЛУБ Т.А.М.сесія 513 травня 2013 · 31 хв читання

Юрій Булка про програмування музики, Super Collider і алгоритмічну композицію

Композитор Юрій Булка пояснює, чим програмування музики відрізняється від роботи в аудіоредакторі, показує на живих прикладах Super Collider, а далі зал сперечається, чи зрозуміла й чи потрібна слухачеві музика, написана кодом. Наприкінці ведучий оголошує найближчі події Клубу.

Дивитися на YouTube ↗

Тези

  1. Програмувати музику означає мати пам'ять, цикли й можливість змінювати програму, а не просто відтворювати фіксовану послідовність, як піанола.
  2. Алгоритмічні й ймовірнісні методи, зокрема ланцюги Маркова, дають твір, який щоразу звучить інакше, і навіть нескінченну музику, придатну для інсталяцій.
  3. Super Collider складається з сервера, що генерує звук, і мови SCLang, що ним керує, а текстове програмування гнучкіше за візуальні патчери, як-от Pure Data і Max, але важче на старті.
  4. Live coding дозволяє складати музику з чистого аркуша просто на виступі, а музика на кодових мовах може вкластися в кілька десятків знаків.
  5. Зал не доходить згоди, чи потребує такий твір пояснення й візуалізації, щоб слухач його сприйняв, і чи не веде спрощення технологій до загальної посередності.

Голоси

Юрій Булкакомпозитор; розповідає про Super Collider, сам себе називає користувачем Emacs і автором показаних прикладів
Остап Манулякведучий Клубу Т.А.М. за темою сесії; передає слово Юркові, оголошує анонсиймовірно
Мовець 1голос із залу: короткі запитання (лептоп-оркестр, складність навчання, способи програмування, live coding)
Мовець 2учасник, говорить про лептоп-оркестр у консерваторії, Колов'янського, дадаїстів
Мовець 3учасник, технічно обізнаний: Pure Data як програмування, сенсори, інтерфейс, 3D-графіка коротким кодом
Мовець 4учасник-опонент: цінність комп'ютерної музики, Бах, абстракція, Ксенакіс, чи це мистецтво
Мовець 5учасник, довгі роздуми про програмування як авто, фотографію, архітектуру, «Культурну революцію»
01

Запитання про лептоп-оркестри

Мовець 100:28:42

Ще запитання про лептоп-оркестр. Там усі звуки генеровані програмно, чи є й апаратний звук, який видає сам лептоп?

Мовець 200:28:52

Ні, в цьому випадку звуки генеровані програмою, це програмні звуки. Що ж до звуку, який видає сам лептоп, то торік Ларс Колов'янський робив проєкт на лептопах, не тільки на старих, а й на нових, де лептопи використовувалися як ударні інструменти: ними стукали, шургали й так далі. Це був один із концептів лептоп-оркестру, цілком нетиповий.

00:29:34

Лептоп-оркестр, який ви створили в нас у консерваторії, а точніше краківський лептоп-оркестр, зосереджений на тому, що лептоп є своєрідним замінником акустичного інструмента. Ми використовуємо тільки динаміки самого лептопа, не використовуємо звукопідсилення, і виходить так, як коли музикант стоїть і грає на інструменті: одне джерело звуку, чітко пов'язане з самим виконавцем. А не так, що виконавець стоїть в одному місці, а звук десь в іншому, у десятикратному підсиленні, пропущений через фільтри й так далі.

00:30:34

Разом із тим у проєкті з лептопами, який Колов'янський робив разом із ще кимось, були суто акустичні звуки, і електронних звуків там взагалі не було: стукіт, закривання лептопів тощо. Ще один дуже цікавий проєкт, який існує ніби постійно, це ревіталізація старих інструментів. Збираються музиканти, які знаходять десь на горищах і таких місцях зовсім зіпсовані інструменти, скажімо, скрипки без струн, з тріснутими деками. На них уже неможливо грати, але з них часто можна видобути кілька звуків. До такого інструмента ставлять мікрофони, звуки пропускають через комп'ютер, і таким чином інструмент за допомогою електроніки ніби отримує потенціал знову повернутися до повноцінного функціонування.

Остап Мануляк00:32:06

То, можливо, зараз Юрко коротко розкаже про середовище музичного програмування.

00:32:51 Далі кілька хвилин розпізнавання не дає зв'язного тексту; чути обговорення, пов'язане з Кейджем і лептопами в ролі інструмента, фрази [нерозбірливо].

Мовець 200:33:46

Мені здається, витоки цього набагато давніші, ніж Кейдж. Їх треба шукати в дадаїстичному русі початку ХХ століття. Дадаїсти теж робили свої перформанси й концерти, де люди стукали по столах і використовували немузичні предмети. Але скоріше витоків слід шукати в Дюшана: він робив речі, яких не треба було робити, давав їм нове ім'я, нову назву й виставляв напоказ. Це вже була зовсім інша ідея.

02

Що таке програмування музики

Юрій Булка00:34:51

Так, так. З одного боку, тут є певна анахронічність: лептоп-оркестр, ансамбль, який ми звикли слухати, із чисто електричними звуками, які важливі в електронній музиці, а тут раптом лептоп стає просто інструментом. А ми тут говорили про використання машини для створення музики, про програмування цієї машини. Одним із продовжень цього всього є поява різних середовищ для програмування музики.

00:35:43

Не можна точно сказати, наскільки правомірно вважати програмуванням те, про що ми щойно говорили, бо програмування передбачає деякі речі щодо машини. По-перше, вона повинна мати пам'ять, у цю пам'ять треба записувати й з неї читати. По-друге, вона повинна вміти повертатися: виконати дії 1, 2, 3, 4, 5, повернутися, скажімо, до дії 1, 2, 3 і піти іншим шляхом. Це не може бути просто фіксована послідовність дій, бо якщо вона фіксована, то виходить просто піанола, тільки з іншим способом видобування звуку. Ми ж говоримо про програмування, тобто про можливість змінювати програму, коли сама програма може себе змінювати через зміну змінних у пам'яті.

00:36:45

Тут я залишив кілька цитат, не всі вони нам потрібні, але одна цікава. Це цитата 1939 року, автора не названо: «Записавши свою партитуру на папері за допомогою нотної професійної нотації, композитор у співпраці з інженером звуку перенесе її безпосередньо до цієї електричної машини. З цього моменту буде достатньо, щоб хтось натиснув кнопку, щоб створити музику саме такою, як її написав композитор». Тобто тут ідеться про першу складову, коли машина виконує музику, але виконує її завжди однаково.

00:37:21

Далі кілька не надто важливих загальних цитат про електронну музику, і потихеньку ми підходимо до використання комп'ютера. Більшість людей, коли створюють музику на комп'ютері, користуються так званими Digital Audio Workstations: програмами, де можна компонувати аудіоматеріал, генерувати звук через синтезатор і так далі. Але всі вони дають фіксований запис твору, ми просто рендеримо його й маємо незмінний результат.

03

Алгоритмічна композиція і ланцюги Маркова

Юрій Булка00:38:00

Натомість у програмуванні музики багато цікавих можливостей. Одна з них, це втілення ідеї в звукі, що ґрунтується на ритмі. Це, власне, новий розвиток усіх цих серіалістських ідей, коли композиція є результатом роботи абстрактних правил: можна створити логічну абстрактну систему, і її досить легко перетворити на звук. Друга цікава річ у тому, що нам не треба все робити вручну. Ми можемо сказати комп'ютерові: зроби тисячу звуків, і він зробить їх майже відразу. Та найцікавіше, що можна зробити твір, який щоразу звучатиме по-іншому, бо машина щоразу планує його по-іншому.

00:38:50

Сюди належать ймовірнісні алгоритми. Ми можемо задавати ймовірність розвитку: наприклад, що після ноти соль з ймовірністю 30 % настане ля, ще з 30 % нота фа, з 15 % фа дієз і ще з 15 % до дієз. Так можна запрограмувати мелодію певного характеру. Такий метод програмування мелодії через задання ймовірностей переходу від ноти до ноти називається ланцюгами Маркова, і в музиці він застосовується.

00:39:44

Інтерактивна музика, це вже щось подібне до лептоп-оркестру, коли людина приходить і може впливати на те, як ця музика звучить. І ще цікава річ, це нескінченний музичний твір, нескінченний у тому сенсі, що ми не чуємо, коли одна ітерація закінчується і починається наступна. Це дуже корисно для інсталяцій, наприклад мультимедійних.

04

Super Collider: сервер, мова й середовище

Юрій Булка00:40:10

А тепер про Super Collider. Це вільне програмне забезпечення, мова програмування для генерування, трансформації й аналізу звуку в реальному часі. Його архітектура така: це дві програми, що спілкуються між собою. Перша генерує й обробляє звук, вона навіть нічого не знає про програмування, а знає лише, як у цей момент генерувати звук. Друга програма, SCLang, це середовище програмування: вона спілкується з сервером і керує ним відповідно до того, що ми програмуємо. Між собою вони спілкуються через відкритий протокол, щось подібне до MIDI, тільки новіше й значно гнучкіше: через нього можна передавати будь-які дані. Ці дві програми не обов'язково мають працювати на одній машині, вони можуть бути запущені навіть у різних країнах. Тобто я можу керувати сервером, запущеним десь на інсталяції в іншому місці.

00:41:20

Як виглядає написання коду? Тут є різниця між операційними системами. На Mac OS у Super Collider є власний текстовий редактор, де пишеться код, у Windows так само, а в Linux можна користуватися іншими готовими редакторами. Я, власне, користуюся так званим Emacs, його варіантами: це такий стародавній, можна сказати, редактор з легендами для програмування.

00:42:01

Ще одну цікаву можливість дає те, що текстовий файл править за інструкцію для створення твору: це використання систем керування версіями. Ми можемо мати код нашого твору в багатьох версіях: спершу вони існують послідовно, і ми бачимо, як твір розвивався, а потім можемо мати паралельні редакції, які згодом можна зливати докупи. Тут кілька прикладів коду, щоб не забирати забагато часу. Я одразу запущу Super Collider і відразу покажу.

00:42:35 Технічна пауза: запускають Super Collider і налаштовують екран.

05

Перші приклади на сервері Super Collider

Юрій Булка00:43:20

Як виглядає робота з Super Collider? Є дві речі, які ми повинні бачити. Перша, це наш код. Друга, це те, що повертає нам мова програмування Super Collider: окрім звуку, вона ще й текстом повертає якісь результати. Зараз запускається сервер.

00:44:08

Перший приклад дуже простий: синусоїдне коливання, 440 герців.

00:44:14 Звучить синусоїда 440 Гц.

Юрій Булка00:44:20

Наступний приклад, це поєднання двох коливань. Ось генератор самого звуку, ось операція множення, просте математичне множення, і другий генератор. Частота другого генератора дорівнює двом герцам, тобто він дає пульсацію. Значення обох генераторів лежать між одиницею й мінус одиницею. Перший достатньо швидкий, щоб сприйматися як звук, як нота. Другий достатньо повільний, щоб сприйматися не як нота, а як пульсація.

00:45:05

Тепер щось на зразок дзвону. Це, звичайно, не справжній дзвін, але дзвін, згенерований простими синусоїдними коливаннями, їх тут усього п'ять, вони відповідним чином налаштовані. Тепер цей самий дзвін ми задаємо як синтезатор. Мова програмування це скомпілювала, відіслала на сервер, і сервер знає: є такий синтезатор, «дзвін». Тепер із цим дзвоном ми можемо робити що завгодно.

00:45:40

Ось приклад використання броунівського руху. Задається інструмент: програвач дзвону. Висота: спершу задаються три ноти, до, ре, соль, після цього вісім нот броунівського руху, потім знову три ноти й знову вісім нот броунівського руху. Щодо ритму є два варіанти, які вибираються у випадковому порядку: перший, дві однакові ноти; другий, середня нота, коротка, довга.

00:46:14 Звучить фрагмент, зроблений у Super Collider.

Остап Мануляк00:46:41

Тут якраз ідеться про те, що ми отримуємо набір засобів, яким можемо не лише відтворювати звуки, а який може виконувати, до певної міри сам вибирати, що має зіграти, і який уможливлює щоразу інше виконання тієї чи тієї композиції.

Юрій Булка00:47:28

Так, але в цьому випадку комп'ютер сам, власне, виконує докомпонування: він робить вибір, робить трансформацію того матеріалу, який є. Тут я відразу запустив реалізацію, тобто виконання готової композиції, а внизу ми можемо бачити, що відбуваються якісь дії всередині, які керуються звуком.

06

Генерована композиція з акордів

Юрій Булка00:48:17

Поки воно звучить, поясню, що цей код означає. Перша частина, це визначення синтезаторів, тобто того, яким чином ми генеруємо звук. Тут нічого складного: це теж синусоїдний генератор, плюс пульсний генератор, який дає просто значення одиниця й нуль, плюс ревербератор і так далі. Ми будуємо синтезатор самі, таким, яким хочемо, а не вибираємо готових синтезаторів: беремо найпростіші складові електронної музики й складаємо їх так, як нам треба. Далі окремий синтезатор, реверберація. Синтезатор у цьому сенсі означає одиницю, яка видає звук.

00:49:10

І далі власне композиція. Є певний набір акордів, він фіксований. Спосіб послідовності цих акордів теж фіксований. Але те, у який спосіб ці акорди виконуються, вибирає сам комп'ютер. Він бере й починає з якоїсь однієї ноти акорду, і всі ноти розходяться від цієї ноти, яку він сам вибрав. Нот чотири. У кожному випадку нота, з якої він починає, рухається випадковим рівномірним рухом, але з виключенням неможливих акордів. Є така лінія з цих акордів, і ця лінія проводиться п'ять разів паралельно, виходить такий хаотичний шар, і фіксується він за чергою.

00:50:12

Можна поставити тривалість композиції або поставити її на безкінечну генерацію, а можна розтягнути її до двох годин. Є число, яке називається тривалістю акорду: спочатку було вісім, потім я змінив на п'ять, це просто те, скільки тримається один акорд, скільки триває одне проведення. І він собі це робить. Тут повна свобода, фантазія нічим не обмежена. Я це все зараз зупиню.

07

Super Collider, Pure Data і Max: текст проти патчів

Юрій Булка00:51:30

Мені здається, що для таких завдань Super Collider найбільше підходить. Є й інші варіанти: це середовище Pure Data і середовище Max. Pure Data розроблене, як я розумію, тим самим програмістом, що й Max, і діє за принципом використання готових об'єктів. Ці всі середовища програмування умовно поділяються на дві групи. Перша група, це середовища типу Super Collider, коли ми пишемо код у вигляді тексту, тобто задаємо інструкції текстом. Друга група, це так звані патчери: візуальні редактори, де об'єкти з'єднуються між собою лініями, але по суті мало що змінюється.

00:52:40

Єдина відмінність у тому, що текстове програмування значно гнучкіше. Скажімо, якщо ми в Max чи в Pure Data робимо синтезатор, на якому хочемо грати з клавіатури, то треба наперед передбачити, скільки одночасних нот він може заграти. Ми мусимо наперед створити, скажімо, тридцять два однакові синтезатори. У Super Collider ми просто задаємо, що коли буде натиснуто ноту, треба створити ще один синтезатор. Тому текстові середовища значно гнучкіші, але разом із тим патчери, очевидно, значно кращі для наочності. Я спочатку мав справу з Pure Data, і мені було значно важче розібратися в Super Collider, бо там усе видно й воно плоскіше, зрозуміліше, а коли вже потрібна гнучкість, то приходиш до тексту.

Остап Мануляк00:53:44

Але фактично, чи Pure Data, чи Max, ми отримуємо величезну апаратну студію, запаковану в наш комп'ютер: купу об'єктів, пов'язаних між собою графічними лініями. І мені здається, що Юрко цілком слушно каже, що такі середовища малооперативні. У студіях шістдесятих років були величезні кімнати, заставлені величезними шафами й модулями, і кожен модуль мав чітко спеціалізовану, дуже вузьку дію, тож композитори мали обмежені можливості.

00:54:42

Ми знаємо ці історії. Якщо в когось була ідея, і він знав, що певний апарат для розмови чи для реверберації є в Парижі, то їхав до Парижа й домовлявся про час. Потім він знав, що в Кельні є кільцевий модулятор, а в нього була ідея використати кільцевий модулятор у своєму творі, і їхав туди. Це, з одного боку, перевага, але тут скоріше мова про те, що коли порівнювати ці два типи програм для музичного програмування, то патчери якраз є варіантом оцифрування такої схеми, яку ми мали колись в апаратних студіях: об'єкти, дуже чітко зосереджені на якомусь специфічному завданні.

Юрій Булка00:55:56

Так, але структурно це ті самі об'єкти, просто ми працюємо з ними трошки інакше. Він не значно гнучкіший. Ми маємо справу з тими самими речами, просто спосіб роботи інший. Набір той самий, така сама віртуальна студія.

08

Інтерактивність і приклад із Pure Data

Остап Мануляк00:56:20

Юрію, ви говорили про переваги: це, в принципі, можна грати композиторові, власне, переваги комп'ютерного програмування. Тепер з'являються, і надзвичайно активно розвиваються, так звані біонічні напрями, коли технології уподібнюються до природних процесів. Ми вже згадували сьогодні Марчіна Хончковського, який стажувався в Кракові. Я не знаю, в якому середовищі він це робив, але він займається інтеракцією між виконавцем і комп'ютером. Комп'ютер вивчає певні способи аналізу звуку й способи їх категоризації. Скажімо, виконавець плескає, комп'ютер чує, що це звук плескання або подібний до нього, аналізує цей звук і на початку композиції записує такі приклади в банк. Друга частина композиції полягає в тому, що виконавець уже вільно грає, а комп'ютер аналізує всі звуки, які чує, вибирає подібні з банку попередньо записаних і проводить їхні видозміни за допомогою фільтрів. Комп'ютер повною мірою починає вести себе як людина: що більше інформації він набуває за час твору, то складнішою стає взаємодія з виконавцем, і він дедалі більше поводиться як людина, що веде діалог із музикантом. Це дуже цікаво.

09

Приклади з Super Collider: Мессіан і Броун

Юрій Булка00:59:25

Я хотів показати маленький приклад. Це музика, зроблена за допомогою Super Collider, саундтрек до такого перформансу [назву не розібрано]. Те, що ми чуємо на горі, такий фон для імпровізації, повністю згенеровано на основі броунівського руху й ладів Олів'є Мессіана. Треба було створити такий моторошний колорит. До цього додано записаний справжній [нерозбірливо], але я його обробляв не руками: я просто додав певні параметри, як мені було потрібно.

00:59:35 Звучить фрагмент саундтреку, згенерованого в Super Collider (близько хвилини).

Юрій Булка01:00:26

Ми не мусимо користуватися лише Super Collider: можемо один шар, одну частину композиції зробити в одній програмі, а потім згенерувати те, що нам потрібно, у Super Collider. Ось, наприклад, ще один приклад.

01:00:51 Звучить другий приклад.

Юрій Булка01:01:14

Тут, звичайно, є записаний звук на плівці, і на нього накладений звук, згенерований не Super Collider, а звичайним програмним синтезатором. Але ноти, які грає синтезатор, генеруються в Super Collider. Генерується це так: є якихось сім чи вісім акордів, є двадцять п'ять позицій ритму, і вони, ясна річ, не збігаються по довжині, сім і двадцять п'ять розходяться, виходить така ритмічна поліфонія, плюс ще є кілька позицій транспозиції. Super Collider просто все послідовно виконує: робить транспозицію, зіставляє з ритмом, запускає синтезатори наживо, бере назад звук цього синтезатора й просто регулює гучність, коли той вмикається й вимикається. Ці звуки я так само записав замість того, щоб вручну їх розставляти: після сімдесяти відсотків попереднього звуку плавно починається наступний, а попередній плавно згасає. Тобто це автоматизація дій. Це перше, що я приймав у Super Collider і як це робиться.

01:02:25

Власне, сьогодні зранку з'явилася якась пані, яка розповідала про використання Super Collider у мультимедійних речах. Там був не тільки звук, там були й тактильні речі: вона наступала на підлогу, і підлога під нею вібрувала певним чином, потім світло, співпраця з відеоджеями, тобто керування відео відповідно до музичної композиції, а ще танцюристи на сцені мали якісь сенсори. Тобто це залежить від того, що ми можемо придумати.

10

Складність мови й сила шаблонів

Мовець 101:03:14

Цікаво, наскільки вистачає вміння, щоб це зреалізувати? Наскільки складно вчитися?

Юрій Булка01:03:26

Ці засади спільні для дуже багатьох мов програмування, і вони дуже прості. Якщо йдеться про Pure Data, то програмістові так само важко його вивчити, як музикантові. А програміст, який уже знає якусь мову програмування, має певний багаж, і ми можемо взяти багато знань щодо використання Super Collider з інших мов. Ще одна сильна сторона Super Collider порівняно з Pure Data, це патерни. Патерн, це як ніби послідовність, тобто можливість генерування подій, і це значно простіше порівняно з Pure Data. Три ноти визначені, дві невизначені, і так далі.

Остап Мануляк01:04:34

Добре. Може, є ще до Юрка запитання?

01:04:44 Далі розпізнавання видає лише повтори слів і порожні рядки; близько п'яти хвилин запису відновити не вдалося.

11

Анонси найближчих подій

Остап Мануляк01:06:24

Кілька анонсів. У четвер о 18-й годині в храмі Лазаря на вулиці [нерозбірливо] відбудеться концерт ансамблю «Констанція» в рамках проєкту «Сакральний простір». Звучатимуть твори класики ХХ століття, починаючи від Мессіана через Лучано Беріо і закінчуючи сучасними композиторами, згаданими тут чи десь поруч. Крім того, прозвучить одна з частин електронної меси [нерозбірливо] Шефера.

LIVE1:00:00CONTRASTS XXII - Nazar Stets - Lviv - 04. 10. 2016через: Лучано Беріо
01:07:17

Наступний анонс. З 18-ї години запрошуємо до музею [нерозбірливо], де буде відкриття й відбудеться мультимедійний проєкт із паноптикумом. Очевидно, цей мультимедійний проєкт міститиме й музичну частину.

01:08:00

А через тиждень, 27 травня, в нас буде наступне засідання клубу. Вже можна проанонсувати, що воно буде присвячене презентації нового музичного журналу, який називається «[нерозбірливо] музика». На засіданні ми також зробимо огляд європейських часописів, присвячених сучасній, експериментальній музиці. Друга частина зустрічі буде розмовою з Богданом Сегіном: з одного боку, це підсумок біенале й інших акцій, що вже відбулися, з іншого, він розповідатиме про нові проєкти ансамблю «Ностри темпоріс» і про проєкти, які відбуваються тепер.

01:09:41

Це буде семінар, присвячений проблематиці сучасного експериментального мистецтва, того, як воно взаємодіє з проблемами [нерозбірливо], релігійної тематики й таке інше.

Мовець 101:10:15

Я думав, що це буде о пів на сьому.

Остап Мануляк01:10:33

Поки що це пів на сьому. Хоча ми, мабуть, почнемо з пів години запізненням, а в оголошенні напишемо шосту.

01:11:03 Далі близько двох хвилин розпізнавання дає лише уривчасті запитання про проєкт і повтори; зміст відновити не вдалося.

12

Pure Data, Super Collider і надійність

Юрій Булка01:13:21

Я б цього просто не зробив, бо я паралельно вивчав. А якби я ще й знав усе наперед, то можна було б зробити багато чого цікавішого.

01:14:01

Тут ти можеш з нуля запрограмувати те, що хочеш, і зробити це досить простими засобами. Воно буде працювати, і працювати надійно, бо не вимагає значних ресурсів комп'ютера. Це значно стабільніше. Далі [нерозбірливо], але принаймні вчитися Super Collider легше, ніж [нерозбірливо].

Мовець 101:14:38

А скільки може бути способів програмування?

Юрій Булка01:14:51

Якщо ми говоримо про програмування, то це текстове програмування.

Мовець 301:15:03

Чому? Pure Data теж програмування.

Юрій Булка01:15:06

Там є елементи програмування, просто спосіб трошки інший. Є, скажімо, проєкт для дітей, [назву не розібрано], теж візуальне програмування: щоб навчити дітей програмувати так, щоб це було цікаво й легко. Узагалі мені здається, що найприродніший спосіб користуватися комп'ютером, це програмування. Не робити вручну те, що може зробити машина. Машина не може лише придумати щось, а все інше вона зробить. Для мене особисто такий спосіб дуже природний: використовувати машину, просто програмуючи її. Її створили для того, щоб її програмували.

13

Чи потребує програмований твір пояснення

Мовець 301:15:56

Я знаю, що в нас про це викладав [нерозбірливо]. В нього була дуже проста думка: коли ти підходиш до об'єкта, зробленого на програмуванні, ти його подивився і відійшов. Поки не розкажеш, що там є варіація, він нікого не зацікавлює. Але людина не відчувала проблеми в тому, що коли ти розповідаєш про річ, ти її бачиш: рух руки, постановку. А тут ти сидиш і робиш її, і поки не розкажеш, що в ній відбувається, воно нічого не каже.

Юрій Булка01:16:57

Розумієте, це з одного боку, а з іншого, якщо мати якесь візуальне пояснення... Так ми робили на конференції [назву не розібрано]: [Люко] просто пустив проєкцію на великий екран, і було видно, що відбувається, що комп'ютер робить. Так само я мусив зробити патч, налагодити потрібні модулі й керувати ними за допомогою сенсора.

Мовець 301:17:58

Якби не було людей, зацікавлених у розробці цих модулів і програм, не було б цієї взаємодії із сенсорами, з твоєю рукою. Це зовсім різні речі. Тут можна написати просто твір, який не буде цікавим, поки про нього щось не розкажуть.

Юрій Булка01:18:36

Я б не сказав, що він не буде цікавим. Про будь-який твір, якщо його правильно розповісти, він стає значно цікавішим. А що стосується програмування: я робив музику до театральної вистави, і люди не знали, що там є програмування. Вона просто доповнювала виставу. Можна ж написати Super Collider'ом твір, який не задуманий так, що треба пояснювати, а можна нотами написати твір, який теж без пояснень не зрозумієш. Ми вважаємо, що така музика, ніби, менш емоційна, а це, вторинне, питання того, як воно зроблено.

01:19:28

Але в мене є відчуття, що в людині є якийсь магічний потяг до винахідливості в цьому. Чому, наприклад, Бах писав фуги? Чому композитори Ренесансу писали ізоритмічні мотети? Чомусь писали, не знаю чому. Було якесь їхнє зацікавлення самою комбінаторикою.

Мовець 401:19:52

Вони могли поєднати це зі своєю тональною природою, яку вивчали. Усе це було зроблено для того, щоб зрештою людина, розуміючи цю мову, могла це відчути. Йдеться не про пересічних людей: люди, які можуть це зрозуміти, є важливими в процесі, бо музика більше скерована на знавця, ніж на людину, яка просто сприймає емоційність. І ця наша класична музична мова, яку ми адаптували, яку довго вивчаємо, діє на певні наші відчуття. Вона створена так, щоб торкати нас. Є дуже складні твори, і ми можемо їх оцінити, чим більше вивчаємо музику. Якби ми не вивчали її в школах і в консерваторії, ми б її не могли оцінити.

01:20:55

А ця музика програмування хіба має таку ціну? По-перше, виконавець замінюється іншим середовищем, яке саме виконує. По-друге, немає логіки оперування цими звуками, щоб про щось говорити. Усе настільки абстрактно виявляється.

01:21:19

Це суперечність. Я чув буквально два дні тому, що роботи на гітарі, з комп'ютером [нерозбірливо]. Ніхто не бачить навчального процесу, не бачить, як іде розвиток.

01:21:52

Мені здається, тут питання в самому творі. Те, що ти показав, наприклад, віртуальну роботу, і люди не розуміють, що це таке. Це проблема твору: з електронною музикою так само, як із будь-яким твором. Ми маємо сотні творів, які розуміємо, вони з перших тактів нас захоплюють. А є твори, які ми [нерозбірливо]. Я дивлюся на чийсь твір, мені він дуже подобається, відчуваєш, що в ньому щось є. Але питання в тому, як розказати це комусь.

01:23:09

Є приклад: хлопці вчилися малювати, мали добру школу, потім дійшли до чорного квадрата, потім почали займатися програмуванням. Для них це був новий пошук, новий етап, і вони вигравали міжнародні конкурси. Така зараз проблема: вони прийшли в це програмування, і поки не поясниш, у чому тут цікавість, воно не працює. Цікавий процес. Якби показали просто зображення, як воно генерується, то було б не цікаво, а так видно процес.

Остап Мануляк01:24:27

Мені здається, що в цьому випадку це елемент подачі твору, як і для будь-якого музичного твору. Маєш геніальний твір для струнного квартету, але якщо квартет зіграє погано, геніальність втратиться. Слухаєш квартет Бетховена й думаєш: що це таке? Якийсь відомий композитор, а виходить мура. Мені здається, що засоби виконання тут просто трохи інші, ніж у традиційній музиці. Ми маємо справу з комп'ютером, з технікою, тож мусимо подбати про візуалізацію, яка дає життя й цій техніці. Бо ми не бачимо живої людини, яка стоїть, рухається і своїми рухами передає емоції, які нам легше сприймати й зчитувати. Ми бачимо живого виконавця, який рухом чи жестом щось на нас виносить.

01:25:35

Повертаючись до того, що Юрко говорив про Баха: композитори писали твори, націлені на певне коло людей. Я тут цілком згоден: людина, яка не знає музично-риторичних фігур і чує лише поверхово, чує гарну мелодію й гармонію, але абсолютно не розуміє змісту, сенсу. Тільки та людина, яка знає риторичні фігури, може розшифрувати, що там закладено, зрозуміти цілу літературну програму.

Мовець 401:26:36

Ти кажеш про музичну критику, так?

Остап Мануляк01:26:40

Так, так. Тут ми входимо в питання рівнів розуміння. Я б додав практичну річ: наприклад, у Штокгаузена компакт-диски йдуть із буклетом на сто двадцять сторінок. Це, по суті, книжка разом із компакт-диском. У музиці там три аркуші, а п'ятдесят аркушів тексту, і кожен може прочитати текст і зрозуміти музику, і чому так.

Мовець 401:27:36

Але ця музика, комп'ютерна, вона більше типово абстрактна, так? Коли митець створює абстрактне мистецтво, він це робить навмисно, створює абстрактні фігури, щоб вони якось впливали. Він не створює їх для того, щоб вони просто існували і ніхто їх не розумів.

Остап Мануляк01:28:03

Дивись, Юр, чому абстрактний розвиток електронної музики, зрештою? Творчість Беббіта була зосереджена якраз на можливостях, які дає комп'ютер: структурувати ритм і не тільки ритм так, як неможливо без нього. Живі виконавці цього не можуть. Саме це викликало велику популярність комп'ютерної музики серед серіалістів: вони отримали можливість, грубо кажучи, програмувати музичне питання не лише на рівні висоти, ритміки, динаміки, а й на рівні самого звуку. Структура звуку, як проходить атака, спад, характер, як це змінюється в процесі, вони теж почали включати як один з елементів серії. Це дуже конкретні речі, дуже конкретні математичні задачі, які розв'язуються за допомогою комп'ютера. Тут абстрактно і, ну...

Юрій Булка01:29:30

Ну, тим самим Super Collider'ом можна виписати якісь ідеї [нерозбірливо].

01:29:46 Близько двох хвилин запису розпізнавання не дало жодного зв'язного слова.

14

Короткий код і live coding

Мовець 401:31:58

...відокремлювати те, що електронна, комп'ютерна музика, це щось окреме. Цей елемент ... музики, і воно, фактично, нічим не [нерозбірливо].

Юрій Булка01:32:24

Я в цьому в курсі, бо мені це цікаво. Є така традиція: пробувати робити максимально короткий код, який генерує щось музичне.

Мовець 301:32:49

Логічно було б зробити інтерфейс, більш зрозумілий, щоб там просто змінювалися значення й воно автоматично міняло код. Таке кодування для графічних редакторів.

Юрій Булка01:33:12

Мені здається, що в принципі це неможливо, бо Super Collider потрібен саме як середовище, а коли ти вже вивчив мову програмування, воно для тебе дуже важке, без цього не обійтися. Усе одно, щоб зробити повністю свій веб-сайт, треба писати код. Так само й тут: ми маємо свободу за рахунок того, що працюємо з кодом.

Мовець 101:35:03

Наскільки швидко можна програмувати ці звуки просто в процесі гри, у реальному часі?

Юрій Булка01:35:17

Є таке явище, що називається live coding. Скажімо, п'ятеро чи десятеро людей сідають з чистого аркуша, є певні правила, а може бути й так, що п'ять хвилин перед початком можна щось запрограмувати з нуля, і вже на основі цього будувати далі. Усе залежить від того, наскільки добре ти обдумав, що робити. Якщо у вас немає досвіду, то складно. А в тих, хто це робить, у голові вже є багато досвіду, готові модулі, і вони просто в реальному часі починають із цього ліпити.

Мовець 301:36:39

Є й візуальне: коли якнайкоротшим кодом описується якась активна 3D-графіка об'єктів.

Юрій Булка01:37:07

Тут треба наголосити, що все, що грає, це грає приблизно сто тридцять знаків: кілька цифр, кілька букв, якісь крапки й так далі. Код досить близький до мови.

01:38:02

Узагалі, якщо вивчити, як усе мислиться в програмуванні, то решта сприймається дуже легко. Порівняно навіть з математикою, яку вчать у школі, це значно легше.

Мовець 401:38:28

Про програмування? З того, що я вчив, я нічого не знаю, я досі не можу цього так зробити.

15

Експеримент, мистецтво і свідомість

Мовець 401:38:56

Я знаю, що, наприклад, Ксенакіс дуже багато музики створював на комп'ютері. Він великий композитор. Тут знову ми повертаємося до того, що це знаряддя в чиїхось руках. Один музикант візьме, і всі забувають про місце й час, слухають, а другий [нерозбірливо]. Головний інструмент, це свідомість.

01:40:03

Наскільки це співвідноситься з мистецтвом узагалі? Мені здається, це якесь відгалуження і не зовсім мистецтво, бо в мистецтва головна мета, промовляти до людей, яке б воно не було.

01:40:31

Додам: головне, щоб воно якось змінювало свідомість. Якщо воно нічого не змінює, то це просто задоволення.

01:40:41

Але з іншого боку, мистецтво невіддільне від експериментів, і ми всі завжди експериментували. Якби не було експериментів, не було б нічого. Ми це не засуджуємо, ми все сприймаємо як експеримент, і тільки час покаже, чим він виявиться. Але має бути потреба часу. Покоління, яке росте тепер, зі смартфонами, айфонами, айпадами, може й не читатиме книжок і не дивитиметься фотографій. Тому мистецтво, таке як воно є, може зникати.

Мовець 501:41:29

Я був на московській програмі «Культурна революція», де було сотні півтори людей. Я поставив питання: скільки з тих, хто сидить, знає свій телефон досконало? [нерозбірливо]. Це знову питання майбутнього, а не початку.

01:42:42

Для мене це було несподіванкою. Я знаю багато друзів, які на комп'ютері три кнопки не можуть натиснути, не можуть переслати відео чи скачати. Багато таких. А діти знають, як запустити ігри без батьків.

16

Спрощення технологій і втрата цінності

Мовець 501:43:42

У майбутньому всі, хто випускає ці речі, будуть робити їх так, як автомобілі: програма буде простою. Ясно, що буде якась еліта, яка працюватиме з цим, а для широкого загалу все стане просто.

01:44:38

Але з іншого боку, цей шлях тотального полегшення призводить до втрати цінностей, до середовища тотальної посередності. Так було з фотографією: колись фотографія була мистецтвом, і людина, що вміла її робити, була кимось. А тепер будь-хто з телефона щось знімає, воно все залишається, але губиться в мільярдах. Колись говорили живописці, що, поки не було фотографії, пейзаж був єдиним в світі полотном; а тепер він розчиняється.

01:45:54

Він шукає іншої площини, так само як той, хто шукає далі в мистецтві. Це проблема: людина знаходила ретуш, робила ретуш, а тепер уже без ретуші; він шукає, що далі в мистецтві. Може, скоро з програмуванням буде так само: запрограмував, і йому пейзаж намалюється.

01:46:30

В архітектурі так само: об'єкт проєктується тим самим способом, біонічно. Нові форми доходять до якоїсь межі, за якою вже мало що можна витиснути, і люди переходять в інші сфери, бачать щось нове, і все міняється. Спершу з'являється ідея, потім її популяризують, і вона розходиться на масу. Ось сучасні вишивки: китайці вишивають усе, що хочеш, навіть портрети. В мене тітка шиє такі, там п'ятсот відтінків, вишивка пейзажів, водоспадів. Не знаю, чому це так.

01:47:28

Вже всі фотографи шукають, працюють. Проблема тут. Де вона?

01:47:49 Запис обривається.

Розшифровку зроблено автоматично й відредаговано; 24 місця відновлено за здогадом.

Факти, поняття і контекст мережі

Гнізда КОРІННЯ у цьому матеріалі
  • T75 Носій як артефакт: касета, вініл, книжка — Касета, вініл, книжка — носії як об'єкти: знаєш, чому вони вдома, на відміну від п'яти тисяч файлів. Польські лейбли (Банащик…
  • T27 Що сприймають як музику — «Це не музика!» — кричать у Хмельницькому, рокери дивляться з жалем, друзі йдуть із нойз-концерту. Голоси відповідають по-різному: Кейдж…
  • T78 Слухання як практика: простір, увага, тіло — Слухання — не пасивність: слухати замість записувати, колективне занурення в місто, аудіопрогулянка, втілене слухання мікрофона й колонки…
  • T28 Тиша, шум і фізика звуку — У тиші після вторгнення чути більше; один удар по залізяці дає 10 секунд живого звуку; за звуком — графіки й математика. Голоси сходяться в…
Автор

Д-р Мирослав Трофимук

Народився у Львові. Дизайнер, режисер, музикант, дослідник, засновник ZEMLA STUDIO. Магістр класичної філології та цифрового маркетингу, кандидат наук з історії української літератури. Член Національної спілки журналістів України. Від 2022-го веде авторську аудіопрограму CENTRUM MUNDI на Польському радіо для України, продовжуючи те саме дослідження сучасної музичної сцени України та Польщі.

Повне біо →

Далі по мережі

Усі 25 →