Відео «Втрачене дитинство»

«Територія терору» — меморіальний музей тоталітарних режимів

Комунальна установа, завдання якої — досліджувати, осмислювати й представляти трагічні сторінки історії середини XX століття в контексті сучасних викликів. Створення музею ініціювала Львівська міська рада у 2009 році. Будівництво музейного комплексу тривало протягом 2014—2016 років.

Втрачене дитинство

XX століття по праву вважають добою тоталітаризму. Поперемінно нацистський і комуністичний режими застосовували масове насильство проти своїх опонентів, окремих соціальних груп і цілих спільнот, щоб досягти ідеологічних, політичних і геополітичних цілей. Репресивні практики обох систем мали тотальний характер і охоплювали майже все суспільство: чоловіків і жінок, старих і молодих, дорослих і дітей. З-поміж усіх жертв тоталітарного насильства діти були, мабуть, найвразливішою групою. З огляду на їхні психологічні особливості, увʼязнення, депортації, втрата рідних і дому тощо ранили їх надзвичайно глибоко. До того ж діти були обʼєктом політичного геноциду. Донедавна діти лишалися маргінальним обʼєктом історичних досліджень: їхній досвід виживання в обставинах екстремального насильства мало цікавив істориків і широку публіку.

Виклик

Відеокліп для музею «Територія терору», який наша студія зробила наприкінці 2021 року, — один з останніх студійних проєктів перед еміграцією. Відео ілюструє процес підготовки проєкту «Втрачене дитинство» — це збірка свідчень дітей Другої світової війни про їхні спогади довоєнного й воєнного періоду. Повні інтервʼю увійдуть до музейного архіву; ми взяли кілька цитат, які стали лейтмотивом відео. Тепер, з перспективи двох років війни в Україні, цей проєкт видається пророчим — так само як проєкт «Сигнали» для Офісу міста літератури, його перша версія. Знімали переважно дроном: ним ми зняли подвірʼя музею в повільній зйомці й елементи вагонів, якими відправляли вʼязнів до таборів. На території музею також зберігаються памʼятники радянським діячам та елементи символіки, звезені туди на зберігання. Усе це разом із кадрами інтерʼєру музею та кадрами з відкриття презентаційного проєкту «Втрачене дитинство», що відбулося в Празі, склалося в історію про цей проєкт, яка розповідає й частину історій окремих учасників.