Coloratura Opera Lab

Львівська національна опера

Згідно з написом у театральному фоє, будівлю зведено між 1897 і 1900 роками, і вона встояла крізь кілька історичних зламів. Її будували, коли Львів був столицею автономного краю Галичина в Австро-Угорській імперії. У 1895 році місто оголосило архітектурний конкурс, який зібрав чимало проєктів. Серед учасників були й знані віденські архітектори Фельнер і Гельмер, чию роботу відхилили як надто інтернаціональну та еклектичну. Незалежне журі обрало проєкт Зиґмунта Ґорґолевського, випускника Берлінської будівельної академії та директора міської інженерної академії. Ґорґолевський приємно здивував журі тим, що планував поставити будівлю в центрі міста, попри щільну забудову. Щоб розвʼязати проблему місця, він сміливо запропонував заховати річку Полтву під землю, а замість традиційного фундаменту вперше в Європі застосував залізобетонну основу. https://en.wikipedia.org/wiki/Lviv_Theatre_of_Opera_and_Ballet

Стеля Львівської опери

У давній традиції ми знаємо девʼять муз: Калліопа — муза епічної поезії, Евтерпа — лірики, Мельпомена — трагедії, Талія — комедії, Ерато — любовної поезії, Полігімнія — пантоміми й гімнів, Терпсихора — танцю, Кліо — історії та Уранія — астрономії. Але Станіслав Рейхан, проєктуючи головну залу Львівської опери, обрав для свого плафона десять алегоричних фігур: Грація, Музика, Танець, Критика, Драма, Натхнення, Вакханалія, Невинність, Ілюзія та Правда.

Колоратура

Колоратура — це вигадлива мелодія з пасажами, трелями, широкими стрибками чи подібним віртуозним матеріалом, або уривок такої музики. Оперні партії, де така музика відіграє помітну роль, і співаків цих партій теж називають колоратурними. Найчастіше термін застосовують до вибагливої, розквітлої фігурації чи орнаментики в класичній (кінець XVIII століття) та романтичній (XIX століття, передусім бельканто) вокальній музиці.

Coloratura Opera Lab — місце, де класичні техніки зустрічають сучасний підхід. Проєкт створила молода оперна зірка Наталія Степаняк разом із командою музикознавців, менеджерів і маркетологів. У проєкту два напрями: освіта молодих професіоналів і популяризація опери. Підхід — найвища форма інклюзії, де елітарне мистецтво більше вплетене в щоденне життя суспільства.

Скульптури й фігури

Оскільки в будівлі опери багато скульптур, ми вплели в SMM-стратегію чимало скульптур і фігур зі згаданого плафона. Це добре спрацювало: у SMM-комунікації Coloratura Opera Lab мала бути привітнішою до звичайних людей, не знайомих з оперою, тож ми налаштували tone of voice на напівжартівливу інтонацію, використавши славетні скульптури як маскотів.

Фотографія Марти Сирко

Для промокампанії двох наших головних опер ми взяли фотографії львівської фотографки Марти Сирко. Нам пощастило, що дві теми в певній точці зійшлися: головні ідеї сюжетів «Русалоньки» та «Cosi Fan Tutte» зустрілися з візуальними образами творчих фотосесій Сирко. Ми як студія, і я особисто, любимо такі збіги — вони виявляють справжню, неповторну винятковість. На жаль, опери й кампанію, як і сам фестиваль, обірвав ковід, і все лишилося концепцією.